Ліміт протримався на дошці десь годину. Хтось написав його зеленим: дванадцять курсів на місяць, а поруч ціна. Чисто, легко вимовити і легко покласти на сторінку тарифів.
Потім питання з іншого кінця кімнати: а що з тим, хто збере один курс і за тиждень двадцять разів перезбере в ньому один розділ. Зелене ми стерли і пішли шукати те, що рахує роботу, а не упаковку.
Ліміт бреше в обидва боки
Візьміть людину, яка за місяць зібрала три курси, а заплатила за дванадцять. Дев’ять місць згоріло. Грошей за невикористані місця ніхто не повертає, і на третій місяць цей клієнт тихо йде.
Тепер другий випадок. Автор без кінця править один курс: у неділю переписав розділ, перезібрав завдання, потім ще раз. За лічильником курсів він вичерпав ліміт давно, хоча роботи EvoluteMe зробив менше, ніж на один курс із нуля. Він теж іде, раніше і значно голосніше.
В обох випадках один корінь. Курс це не одиниця роботи. Ліміт наполягає, що курс із чистого посібника і курс, видушений із туманного задуму за три перезбирання, це близнюки.
Що рахується насправді
Заняття не коштують нічого на жодному тарифі. Розділ, завдання і перевірка відповіді це те, по що люди прийшли, і ставити на них лічильник означало б займатися не тією справою.
Бали платять за роботу, яку робить модель. Зібрати курс. Перебрати розділ. Поговорити з наставником про завдання. Прочитати урок голосом моделі. Банк завдань тренажера, написаний для вас, і розбір сфотографованого розв’язання. Курс із вітрини теж у цьому списку, за ціною, яку поставив його автор. Тобто те, що щоразу коштує справжніх грошей, а не сам факт вашої присутності в базі.
Є наслідок, який нам не подобається: хто багато працює в майстерні, платить більше за того, хто заходить раз на місяць. Продається це гірше за слово «безліміт» на сторінці конкурента.
Резерв і гроші, які вертаються
Точної ціни операції до її запуску не знає ніхто, ми теж: вона залежить від того, скільки матеріалу і скільки роботи він потребує.
Тому перед початком бали резервуються за верхньою оцінкою, а списується справжня вартість, коли робота завершується. Різниця повертається в гаманець сама, і не «за запитом»: вона стоїть у журналі окремим рядком, щоб це було видно.
Резерв існує заради одного: операція не повинна спинитися на півдорозі. Курс, зібраний до половини і кинутий, гірший за той, що не починався: його доводиться прочитати, щоб знайти, де він перестав мати сенс. Через це ж дозволено невеликий борг: якщо робота вийшла дорожчою за резерв, вона все одно завершується, а гаманець іде трохи в мінус, замість того щоб розділ обірвався посеред речення.
Журнал замість обіцянки
Журнал показує, хто витратив, коли і на що. Це не управлінський звіт і не спосіб стежити за співробітником, а відповідь на питання кожного, хто за щось платив: куди воно пішло.
Гарного зведення з діаграмами тут свідомо немає. Рядок на операцію корисніший: видно, у скільки обійшлося те недільне перезбирання розділу, і чи варте наступне тих грошей.
Що не коштує нічого
Найзрозуміліше пояснити рахунок через те, чого в ньому немає.
Уроки не коштують нічого, перший за день і двадцятий однаково. Повернення до старого теж, і це вже принцип: якби за повторення платили, на ньому почали б економити, а повторення це половина навчання.
Перевірки безкоштовні, і на початку, і дорогою. Тренажер видає денну порцію безкоштовно. А розбір сфотографованого розв’язання бали витрачає: впізнати почерк і пройти запис рядок за рядком це справжня робота.
Чужий курс із вітрини коштує стільки балів, скільки попросив його автор, і більша частина цих грошей лишається йому. Платять за нього бали тарифу, а на безкоштовному пробний запас, а коли той вичерпано, куплені бали, які не згорають.
Чому не помісячна передплата
Передплата простіша за ліміт і чесніша, і все одно має ваду: вона карає за ритм.
Той, хто вчиться наскоками, платить за місяці, коли його не було. Автор, який зібрав два курси в січні і повернувся в травні, або заплатив за порожні місяці, або скасував передплату і загубив нитку.
Ми хотіли гаманець, який поповнюєш і забуваєш до наступного разу. Безкоштовний тариф відкривається пробним запасом, тож із порожнім гаманцем першого вечора не зустрінеться ніхто. Куплені бали лишаються вашими, і календар над ними не цокає. Бали тарифу наприкінці місяця згорають, і саме це найчастіше пропускають очима, тому на сторінці тарифів ми кажемо це двічі.
Один гаманець у компанії
У компанії спільний гаманець із лімітом на людину. Ліміт не дає одному захопленому керівнику вичерпати бюджет у четвер, і ставлять його всередині компанії.
Цільові показники навчання живуть в іншому місці. Командна мірка на кшталт чотирьох днів з уроком на тиждень ставиться команді, а результат приходить керівнику групи, не кожному співробітнику. Розділення навмисне: витрати це гроші, а навчання це людина за роботою.
Коли бали закінчуються
Нічого драматичного не стається, і саме це хотілося не зіпсувати.
Уроки тривають, повторення приходять, тренажер видає порцію. Спиняється той бік продукту, який виготовляє новий матеріал, доки в гаманці знову щось не з’явиться.
Нічого зі зробленого не блокується: зібраний вами курс відкривається і з порожнім гаманцем.
Чи можуть бали скінчитися посеред операції? Ні. Оцінка резервується до початку роботи, невеликий борг покриває випадок, коли справжня вартість вийшла вищою, і ви отримуєте завершену роботу, а не половину.
Чого ми поки не вміємо
Оплати карткою сьогодні немає. Тариф видає адміністратор руками, а платіжний провайдер стоїть у черзі наступним. Писати на сайті «платіть будь-якою карткою» ми не стали, бо цю неправду викрили б секунд за п’ятнадцять.
Друга прогалина це чесне незнання. Ми не знаємо, який місячний баланс нормальний для того, хто вчиться щовечора: таких людей ще не було. Коли дізнаємося, опублікуємо, включно з випадком, де рахунок за роботою виявиться незручнішим за ліміт.
